Дубровиця, районний центр Рівненської області, знаходиться за 125 км на північ від м. Рівне, за 25 км на південь від кордону з республікою Білорусь. Цікаво, що історично частина території сучасного району належала до Пінська, що у тій самій республіці, згаданій нами. воно і не дивно, адже з Дубровиці, як стверджують корінні жителі до Пінська відстань менша ніж до Рівного.
Місту понад 1000 років. воно належить до найстаріших міст Європи, хоча не скористалося своїм віком для того щоб стати мегаполісом,а так і залишається самобутнім невеликим поселенням на берегах Горині.
Польська назва міста – D?browica, так донедавна називалася і залізнична станція – Домбровиця.
більше інформації можна знайти на сайті тут, де на головній сторінці написано, що “Дубровиччина – невід’ємна частина Рівненського Полісся – оспівана у народних піснях, звеличена у легендах і переказах, змальована великими майстрами пера і пензля. Це край зелених дібров, голубих озер і річок, сонячно-золотавого бурштину, працьовитих і щедрих людей, співучого пісенного Полісся і барвистого фольклору.”
В північній частині міста, що називається Воробино, або ж Воробин, де зараз розташована районна лікарня, колись був панський маєток, палац.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.