Місто на узбережжі Азовського моря, в Херсонській області. Біля Генічеська зливаються Арабатська стрілка з проливом Тонкий, який поєднує Сиваш і Утлюкський лиман.
Кажуть, легендарні амазонки жили саме в цих місцях. Незвична для слов’янського вуха назва поселення виходить до тюрксько-татарського слова «інче» або «дженічі» — тонкий. Так кримські татари називали вузький пролив, що з’єднує Азовське море і Сиваш.
Заснували місто кипчацькі племена. Місцеві жителі здавна займалися рибальством, видобутком солі та землеробством. В 1540р. за наказом кримського хана Сахіб Гірея в поселенні будується фортеця, сліди якої можна помітити в Генічеську навіть зараз. Та перша документальна згадка про Генічеськ відноситься до значно пізніших часів: в наказі Катерини ІІ від 10 лютого 1784р. «Про влаштування нових укріплень...».
В кінці ХІХ ст. Генічеськ перетворився на значний порт, звідки гружені пшеницею кораблі відпливали до Франції, Англії та інших країн. Про ті часи дізнатися більше допоможуть в Генічеському краєзнавчому музеї.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.